Фото: mininfra.gov.ua
Укриття над об’єктом критичної інфраструктури
«Через проблеми з надходженням міжнародного фінансування Мінфін переніс на грудень частину капітальних видатків, запланованих на вересень-листопад. Зокрема йдеться і про кошти на захист енергетики та підготовку до зими», — розказала голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа у подкасті «Економічної правди».
До переліку капітальних видатків потрапили будівництво, в тому числі закладів освіти й медицини, соціального житла; облаштування укриттів; захист енергетики. Загалом ідеться про перенесення на кінець року 39 мільярдів гривень капвидатків у розрахунках станом на вересень.
«Коли ми говоримо про капітальні видатки, то ми розуміємо, що відкладення їх на грудень означає, що в цьому році вони взагалі не будуть профінансовані, тому що це просто неможливо буде зробити», — зауважила Підласа.
Читайте такожПрограма уряду Корецького: чотири сотні завдань, $101 млрд підтримки, нічого про антикорупцію і зарплати військових
«Сьогодні держава в один день, без попередження, будь-якого обговорення і діалогу, зупинила фінансування всіх капітальних видатків. Заробітні плати цілих галузей економіки, відсотки за кредитами, розрахунки з постачальниками — це точно головний біль не депутатів і не Міністерства фінансів; у них свій бізнес-план, а нас просто ставлять перед фактом до відома. У звʼязку з цим Autostrada вимушена зупинити роботи на всіх обʼєктах», — заявив Максим Шкіль, власник компанії «Автострада», яка будує мости й дороги.
Фото: facebook Максима Шкіля
Максим Шкіль перевіряє хід будівництва одного з об’єктів Autostrada — мостового комплексу на Чернігівщині
Представники місцевого самоврядування не були такими категоричними, як Шкіль, проте, за даними LB.ua, для них новина про призупинення всіх платежів виявилася такою ж неочікуваною, як і для великих підрядників. «Зупинилося все одночасно, всі мери в шоці, обговорюють це між собою, в паблік це не йде. Людина (прем’єр, — Ред.) просто телефонним дзвінком зупинила все», — емоційно описував першу реакцію міських голів один з мерів міст, наголошуючи на тому, що ніхто на місцях не отримав попереджень, а просто побачили, що платежі заблоковані.
Призупинення фінансування капітальних видатків торкнулося абсолютно всіх бюджетних платежів, і проєкти, фінансовані з місцевих бюджетів, не стали винятком. Немає значення, хто замовник робіт: міністерство, Агентство відновлення або виконком міськради. Всі вони проводять платежі через Держказначейство, яке не пропускає всі видатки, які не стосуються зарплат і соціальних виплат. Бюджетні гроші — це один фінансовий масив, і дефіцит стосується всіх цих грошей, незалежно від того, в якому регіональному кошику вони лежали.
За словами Підласої, проблеми з фінансуванням виникли зокрема через затримки з виконанням Україною зобов’язань, від яких залежить надходження міжнародної фінансової допомоги. Як приклад Підласа навела законопроєкт щодо скасування пільги на безмитне ввезення міжнародних посилок. За її словами, його мали ухвалити до кінця серпня для отримання траншу ЄС у середині вересня, однак голосування відбулося лише 16 вересня, через що гроші мають прийти у кінці жовтня. На 2026 рік Україна розраховувала залучити $50,8 мільярдів міжнародного фінансування, однак через затримки з виконанням вимог станом на середину вересня отримала близько $21 мільярда. Голова бюджетного комітету не дає оцінок способу, яким уряд зупинив платежі, і спонукає нардепів повернутися до виконання фінансових зобов’язань перед ЄС.
Фото: facebook/Ruslan Stefanchuk
Читайте також«У Брюсселі тепер десять разів подумають». Чому Рада не ухвалює закони, від яких залежить допомога ЄС
Проте з боку Асоціації міст України відразу пролунала критична заява з цього приводу. Радниця голови АМУ Оксана Продан зауважила, що уряд мав заздалегідь врахувати можливі проблеми з грішми, а зміни статей видатків проводити через зміни до державного бюджету. «У парламентсько-президентській республіці уряд не може собі дозволити хотіти або не хотіти платити чи не платити. Уряд не може самостійно зупинити ці виплати без рішення Верховної Ради», — вважає Продан.
У Центрі економічної стратегії LB.ua пояснили, що твердження про неправомірність дій уряду без проведення рішення через парламент не відповідає дійсності. «Черговість платежів зазначена у пункті 19 Постанови 590, де розписана черговість платежів, які здійснює Держказначейство. А пункт 22 перехідних положень Бюджетного кодексу дозволяє навіть не лише відтерміновувати, а у разі необхідності і зменшувати видатки рішенням уряду і скеровувати їх на оборону. Також Мінфін може встановити тимчасове обмеження асигнувань загального фонду, якщо надходжень недостатньо (стаття 54 Бюджетного кодексу)», — прокоментував економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький.
Фото: Зоряна Стельмах
Богдан Слуцький, економіст Центру економічної стратегії
Проте в Асоціації міст наголошують, що призупинення платежів вже торкнулось заходів захисту енергетики, підготовки до опалювального сезону, ліквідації наслідків російських ударів і відновлення житла. Це ставить під загрозу адекватне виконання планів стійкості.
Київ не став винятком: оплату актів виконаних робіт у межах плану стійкості столиці також призупинили. Проте співрозмовник LB.ua у Київській міській державній адміністрації висловив сподівання, що це тимчасове явище, яке не вплине на підготовку до зими. «Ми всі сподіваємося, що впродовж місяця ситуація буде вирішена, і розуміємо причини, які спонукали уряд до цього кроку», — зауважив посадовець.
На засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань виконання київського плану стійкості, яке відбулося 25 вересня, нардепи питали профільного міністра зокрема і про те, як виходять із ситуації, коли зупинені платежі. «Зараз підрядні організації йдуть із випередженням і рівень виконаних ними об’ємів робіт вищий за той, за який вони отримали реальні платежі. Фактично вони працюють за рахунок власних обігових коштів. Що дає можливість бути впевненим у виконанні зобов’язань за замовленнями Агентства відновлення», — сказав міністр відновлення, інфраструктури і транспорту Микола Калашник.
Фото: koda.gov.ua
міністр відновлення, інфраструктури і транспорту Микола Калашник
Фактично це означає, що підрядники Агентства працюють виключно на довірі замовнику, який обіцяє виконати свої грошові зобов’язання згодом. Держава і КМДА фінансують роботи за планом стійкості Києва в пропорції 50/50.
Читайте також«Готовність Києва до зими — 40 %», — ексголова Агентства відновлення Сергій Сухомлин
Максим Шкіль, який є підрядником держави у багатьох дорожніх проєктах, прокоментував ситуацію з платежами значно менш оптимістично. «Це не партнерський підхід. Коли парламент був заблокований і він не голосував навесні, ринок попросили робити дороги зі строками розрахунку в вересні і грудні. А коли у вересні ми поклали акти на стіл, за ними просто зупинили проплати. Це не формує рівня довіри. Чому все це не було сплановано?» — прокоментував власник «Автостради».
Фото: КМУ
Прем’єр-міністр України Сергій Корецький
Судячи з заяви Сергія Корецького, зараз уряд робить ставку на те, що разом із Верховною Радою «наздожене» графік ухвалення законів, необхідних для реформ, і зможе розблокувати обіцяну Європою допомогу. «Уряд зі свого боку робить усе необхідне для виконання взятих зобов’язань та отримання запланованого міжнародного фінансування. Працюємо спільно з парламентом. І тут важлива відповідальна робота від депутатів усіх фракцій і груп», — заявив прем’єр.
