Оборона та безпека держави є пріоритетом над виборами, вважає суд
фото: glavcom.ua
Оголошення виборів добивався обвинувачений у держзраді нардеп Олександр Дубінський, зокрема, заявляв про намір балотуватися у президенти
Велика Палата Верховного суду висловила свої міркування щодо не призначення виборів президента України під час воєнного стану. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на повний текст постанови суду, опублікований 10 березня 2026 року.
До суду надійшла апеляційна скарга народного депутата Олександр Дубінського, який має статус обвинуваченого у державній зраді. Обранець оскаржував рішення Верховного суду від 13 грудня 2024 року, яким йому відмовлено у визнанні бездіяльності Верховної Ради з не призначення виборів президента України на 31 березня 2024 року. Також суд першої інстанції відмовився зобов’язувати парламент призначити вибори глави держави шляхом прийняття відповідної постанови.
«У ситуації, яка склалася та розглядається у цьому спорі, – як зазначив суд першої інстанції, – беззаперечним та основним пріоритетом над правом обирати та бути обраним є оборона та безпека держави, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, життя та здоров’я людей, що є найважливішими цінностями, які не можна зневажати. Призначення та проведення виборів на їх шкоду не відповідатиме легітимній меті демократії».
Водночас Дубінський висловив незгоду з судовим рішенням, зокрема, наполягав на скасуванні та задоволенні його позову. В апеляційній скарзі нардеп зазначив, що в Україні порушується низка статей Конституції, зокрема, стаття 38, що передбачає право громадян «вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування». Підсудний політик стверджував, що має намір балотуватися на пост президента.
Свої заперечення на апеляційну скаргу Дубінського надала суду Верховна Рада. У ній зазначено, що стаття 64 Конституцій передбачає, що в умовах воєнного стану обмежуються окремі права громадян, у тому числі обирати і бути обраними. Також містяться згадки про заборону проводити вибори під час воєнного стану у Виборчому кодексі (стаття 20) і Законі «Про правовий режим воєнного стану» (стаття 19).
«Верховна Рада звертає увагу, що проведення виборів під час запровадження воєнного стану, коли частина територій захоплена ворогом, зумовить обмеження виборчих прав громадян, які не зможуть реалізувати своє право на участь у виборах, масштабні атаки ворога на різних ділянках фронту унеможливлять реалізацію захисниками України права на участь у виборах, ракетні обстріли також поставлять під загрозу життя громадян, які прийдуть на виборчі дільниці, а також можливість підрахунку результатів волевиявлення (наприклад, якщо під час підрахунку дільниця разом із бюлетенями буде знищена) тощо», – таку позицію законодавчого органу країни наведено у постанові Великої палати.
Що стосується позиції Великої Палати Верховного суду (скаргу Дубінського розглядали 18 суддів), то вона співпадає з висновками суду першої інстанції. Колегія суддів загострила увагу на тому, що указ президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року (цей документ затвердила Верховна Рада) обмежив низку конституційних прав і свободи людини і громадянина. Серед них і можливість «вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» (стаття 38 Конституції). Однак це повністю узгоджується з іншою статею Конституції (64-ою), яка гласить, що «в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень».
«З огляду на введення в Україні воєнного стану, тобто внутрішньодержавного особливого правового режиму, спрямованого на забезпечення виконання найважливіших функцій держави в умовах збройної агресії, гарантоване частиною першою статті 38 Конституції України право на участь в управлінні державними справами, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування зазнало тимчасових обмежень в силу дії такого особливого правового режиму, що цілком узгоджується з вимогами статті 64 Основного Закону, норми якої знайшли своє продовження у правовому регулюванні Закону «Про правовий режим воєнного стану» та Виборчому кодексі, у тому числі й в частині визначення строку дії цих обмежень», – ідеться у постанові Великої Палати.
Також Феміда зауважила, що за час великої війни Конституційний суд не визнав неконституційною жодну норму закону, де говориться про заборону проведення виборів під час воєнного стану.
Крім того, Велика Палата Верховного суду погодилася з висновками суду першої інстанції, що у цій справі варто керуватися «беззаперечним та основним пріоритетом над правом обирати та бути обраним є оборона та безпека держави, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, життя та здоров’я людей, що є найважливішими цінностями, якими не можна нехтувати».
«Призначення та проведення виборів на їх шкоду не відповідатиме легітимній меті демократії», – наголосила колегія суддів.
Постанова Великої Палати Верховного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Як повідомляв «Главком», на початку березня президент Володимир Зеленський заявив, що вибори в Україні відбудуться після закінчення війни.
Також президент глава держави заявив, що ідея проведення виборів під час війни майже не має підтримки в українському суспільстві. За його словами, 90% українців проти проведення виборів зараз.
Крім того, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто повідомив в інтерв’ю «Главкому»: що референдум щодо підтримки мирної угоди, якщо до нього дійде, скоріше за все, буде проведений разом з президентськими виборами. І обидва ці голосування будуть певним чином взаємопов’язані.
Читайте також:
